Чинники, які впливають на ефективність уроку

Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини...

В. Сухомлинський

Професійна діяльність педагога характеризується його особистісними якостями і професійною компетентністю. У статті розкриваються поняття професійної компетентності вчителя, її ключові складові. Розглядаються вимоги до професійної компетентності вчителя та основні завдання щодо підвищення її рівня у межах загальноосвітнього навчального закладу.

Як показала світова практика, якість освіти нерозривно пов’язана з якісними показниками вчительської діяльності. Зі змінами у суспільстві зростають вимоги до особистості вчителя, його діяльності. Сьогодні ефективність педагогічної праці залежить не тільки від базової професійної підготовки, а й від інших сучасних компонентів професіоналізму. Саме тому на етапі модернізації сучасної освіти і виховання в Україні особливої гостроти й актуальності набувають питання підвищення й розвитку професійної компетентності вчителів. Педагогові доводиться самостійно розв’язувати такі завдання, які раніше не входили до його компетенції - діагностування, прогнозування, проектування, розроблення авторських програм, оптимізація всіх аспектів навчально-виховного процесу тощо.

Отже, професійно компетентною є така праця вчителя, в якій на достатньо високому рівні здійснюються педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість вчителя і досягаються результати навчання та виховання школярів.

Широке трактування поняття компетентності пов’язане з багатьма освітніми стратегічними програмами. Так, основні завдання, що ставлять перед собою програми, спрямовані на розвиток освіти впродовж життя, у багатьох економічно розвинених країнах передбачають поняття культурної компетентності, яка має охоплювати:

- розвиток набуття знань і вироблення навичок для продуктивної робочої сили та конкурентної світової економіки;

- сприяння розвитку творчості, інноваційному мисленню та підприємництву;

- підвищення та поширення рівня активної участі в навчанні;

- створення оточення, що сприяє інтеграції в життя суспільства;

- підвищення стандартів викладання та навчання;

- сприяння створенню суспільством знань;

- сприяння розумінню всіма громадянами важливості навчання впродовж життя у різних компонентах;

- створення бази даних зі стратегії та заходів, що сприятимуть доступу до навчання впродовж життя для всіх громадян;

- забезпечення та проведення стратегій щодо освітньої політики, отримання роботи, соціальне входження та інформатизація суспільства.

Професійна компетентність учителя – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури й кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких у педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

Важливими є внутрішні чинники: особистісні якості вчителя, його загальна культура, управлінські й організаторські можливості, а вже потім – кваліфікаційна компетентність, що передбачає знання, уміння, навички з отриманої спеціальності.

Рис. 1. Ключові компоненти професійної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу.

Особистий приклад вчителя у всьому (у ставленні до справи, дітей, вміння поважати та в міру вимагати і допомагати) – невід’ємна якість компетентного професіонала. А також володіння методами, прийомами взаємодії з навколишніми, здатність орієнтуватися в різних ситуаціях спілкування, це – особливості національної і загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини і людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій, їх впливу на світ.

Одним із шляхів розв’язання згаданих вище проблем є звернення до надбань педагогічної спадщини В. Сухомлинського - гуманістично спрямованої людини, творчої, здатної забезпечити складний процес формування особистості дитини, відповідальної за своє існування у світі. У процесі становлення сучасної національної школи на Україні особливої актуальності набувають численні положення його творчої спадщини.

Наявність поняття особистість учня передбачає і наявність поняття особистість вчителя. Між ними існують прямі взаємозв’язки і у багатьох випадках саме особистість вчителя визначає розвиток особистості учня. З огляду на це традиційно висуваються високі вимоги до особистих якостей учителя, які в особистісно орієнтованому підході до навчання й виховання можуть мати вирішальне значення.

Важливим чинником ефективності навчання В.О. Сухомлинський вважав людяність, любов, доброту, чуйність, сердечність і тактовність стосовно учнів. Першою вимогою до вчителя є вимога любові до власної справи. «Щоб знайти в кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку. Другою вимогою до вчителя є вимога високої кваліфікації. «Чим більше знає вчитель, чим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні…»       

Третьою вимогою до вчителя є вимога високих моральних якостей. «Вирішальне значення має те, яких людей побачить у нас підліток. Ми мусимо бути для підлітків зразком багатства духовного життя; лише за цієї умови ми маємо моральне право виховувати»

Четвертою вимогою є вимога творчого підходу вчителя до навчання й виховання. «Без вдумливого, індивідуального, творчого підходу до кожної людини розв’язати це завдання неможливо. У цій справі найстрашніше - формалізм, надія на якісь універсальні форми і методи виховання.

Основні сфери діяльності вчителя в структурі професійної компетентності можна проаналізувати через такі складові:

- професійні, психологічні та педагогічні знання;

- професійні педагогічні вміння;

- професійні психологічні позиції, установки вчителя, яких вимагає педагогічна професія;

- особистісні якості

Важливість окремих складових професійної компетентності може бути нерівноцінною. Пріоритетними є ті складові, які свідчать про результати педагогічної праці. Людина може бути професіоналом у своїй сфері, але не бути компетентною у вирішенні всіх професійних питань. Тому доцільно вивчати окремі сторони професійної компетентності фахівця, серед яких етична має вагоміше значення, оскільки передусім моральні цінності й установки визначають мету ,стратегію і тактику педагогічної дії.

Домінуючим блоком професійної компетентності вчителя є такі системні характеристики:

- мотивація (спрямованість особистості та її види);

- якості (педагогічні здібності , характер і його риси, психологічні стани та процеси);

- інтегральні характеристики особистості (педагогічна самосвідомість, індивідуальний стиль, креативність).

Щоб сформувати суб’єктну позицію у дитини, самому вчителю необхідно стати суб’єктом діяльності. Особистість виявляє себе в реальних діях, вчинках. Творче ставлення до життя, готовність і прагнення до зустрічі з новим, опір відсталості середовища формують такі якості, як рішучість, принциповість, сміливість.

Одним із важливих компонентів професійної компетентності вчителя є продуктивна компетентність – вміння працювати, отримуючи прибуток; здатність виробляти власний продукт, приймати рішення та нести відповідальність за них; готовність та потреба у творчості.

Успішність навчально-виховного процесу залежить і від самого учня, від його бажання працювати, активності процесу пізнання на уроці. Учень має стати активним учасником процесу пізнання, формувати власні знання - така вимога часу.

З метою підвищення рівня професійної компетентності педагогів в межах загальноосвітнього навчального закладу першочерговими є такі завдання:

- організація ефективної структури методичної та психологічної служб, виходячи з мети цілі і завдань задач програми розвитку конкретного навчального закладу;

- створення різнорівневих методичних об'єднань для їх взаємодії на  частково-предметному, міжпредметному й надпредметному рівнях;

- цілеспрямоване отримання максимально достовірної інформації про системне відстеження процесу та результатів розвитку професійної компетентності вчителя, змін у діяльності вчителів, а також вплив цих змін на рівень та якість навчальних досягнень учнів, їхній розвиток (моніторинг  професійної компетентності);

- створення тимчасових творчих груп щодо реалізації як індивідуальних, так і колективних проектів з метою розвитку професійної компетентності педагогів;

- розширення системи інформаційного сервісу, ініціювання мотивації, стимулювання потреби педагогів в самоосвіті;

- підвищення ефективності використання в навчанні і підвищенні професійної компетентності педагогів нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Соціальна роль і статус учителя, рівень його фахової майстерності — невід’ємні складові особистісної ролі педагога. За словами Е. Фромма: «Якщо людина хоче стати майстром в якому-небудь мистецтві, йому має бути підпорядковане все її життя. Власна особистість стає інструментом у практиці мистецтва, інструментом, який треба підтримувати в такому стані, щоб він міг виконувати свої особливі функції». Професійна компетентність-це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватись.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / Красноярский Гос. Университет / В.А. Адольф. – Красноярск: КрГУ, 1998. – 286 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред.            О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. — К., 1976-1978.

4. Н.Ф. Сергієнко Професійна компетентність сучасного вчителя / Електронний ресурс. - Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua.

5. Новгородська Ю. Ідеї В.О.Сухомлинського живуть і розвиваються / Ю. Новгородська // Рідна школа. – 2002. – листопад. – C. 44-45.

6. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. – 308 с.